Сьогодні учні, батьки та педагоги нашого ліцею відвідали ” Великодню майстерню” у Тернопільському Краєзнавчому музеї…
Читати далі
“Канапковий день” у 3 класі на уроці трудового навчання з Марія Карач подарував діткам неперевершені емоції! Командна робота, творчі ідеї, вправні рученята створили неймовірну красу та смакоту! Дякуємо батькам за підтримку!
Читати далі
“І знов бандури струни оживають ” . Під такою назвою сьогодні у нашому ліцеї відбулось свято, що було заключним акордом Шевченківського тижня, присвяченого вшануванню 210-ій річниці з дня народження Т.Г.Шевченка – геніального поета, художника, символу української державності, національної єдності українців, символу поступу до свободи, чесності, правди, самосвідомості, символу, що надихає жити, кохати, боротися. Саме це…
Читати даліУрок 2: ” Формування та випічка пряників. Розпис та оздоблення глазур’ю” Ось, що у нас вийшло!
Читати даліТворчі та креативні уроки трудового навчання з Наталею Дикою дають учням 8 класу не тільки вміння та навички виготовляти та випікати пряники, а й художньо оздоблювати вироби. Неперевершені емоції, цікава атмосфера та оригінальність кожного панували на уроці! Урок 1: “Технологія виготовлення пряничного тіста.”
Читати далі
Вони біжать городом за садком,
А чий садок уже не зрозуміло.
Тут мало бути все від цвіту біло,
Та тільки все окутано димком.
Щось затріщало, димом потягло.
Сказав би дід: «Говорять автомати», –
Але пішов до Бозя разом з татом,
Пішов до Бозя… разом із селом.
О сину, сину, любий сину!
Ти ж не казав: «Я там загину!»-
Коли поїхав на майдан…
Ти говорив: «Гордися, мам»
І я гордилась тими днями
Та гірко плакала ночами,
Коли дивилась «Інтернет»,
А потім вдарив кулемет…
Прости нам, Боже, за усі провини:
Що хтось не виховав у свого сина
Любов до Тебе, до свого народу…
Прости нам, Боже, дай винагоду.
Прости, Ісусе, що не можеш вже терпіти,
Коли вмирають безневинні діти,
Коли Тебе із горя проклинають…
Прости, Ісусе, бо не відають що мають.
Могила, хрест… А хто лежить? Не знаю.
«Якийсь солдат», – сказали так мені.
Загинув Він, чомусь, у ріднім краю
Тут, на безглуздій, не його війні.
Якийсь солдат… Ну як так може бути?
Хіба не Він колись когось кохав?
Хіба він може це усе забути?!
Але чому «могилою» Він став?
Він впав, убитий, тут, на склоні.
Він впав, і мужні ті долоні,
Які тримали автомат,
Вже непорушно тут лежать.
Він впав, а так любив співати
І вдома є у нього мати,
І жінка молода в декреті,
А ще – «заничка» у кашкеті.