О сину, сину, любий сину!

О сину, сину, любий сину!

О сину, сину, любий сину!
Ти ж не казав: «Я там загину!»-
Коли поїхав на майдан…
Ти говорив: «Гордися, мам»

І я гордилась тими днями
Та гірко плакала ночами,
Коли дивилась «Інтернет»,
А потім вдарив кулемет…

Тепер лежиш під прапорами…
Далеко так від мене – мами.
Хіба могла я не пустити?!
Але ти так хотів ще жити!…

Хотів… та не судилось, сину…
Ти там лежиш, я тут… Дитино!
Не так усе повинно бути!
Хіба це Сталінград, чи Крути?

Хіба це Сталін у керма?
Та він чи інший… все дарма…
Країна утопилась в люті
Він ненависті, болю, скрути…

О що ж мені робити, сину?
Без тебе серцем я загину!..
Та чую я: «Гордися, мам,
Я не покину вже Майдан!!!»

Автор: Кінь І.О.